Крим очима відпочиваючого із «республік». Луганський щоденник

Крим порожній. Це найголовніше, що можна сказати про Крим – 2023. Для тих, хто любить безлюдні пляжі, це саме те. Тиша. Закриті готелі. "Мертві" магазинчики. А Ялта схожа на сон : замкнено знаменитий "Апельсин" на набережній, на віллі "Софія" замок, хоча, для пристойності , вікна нижнього поверху затишно підсвічені зсередини. Раніше було не пройти , а тепер натовп ще треба  пошукати

У зовсім несподіваних місцях можна побачити працюючих міцних чоловіків, які за інших умов на таку роботу ніколи не погодилися б , - наприклад, приймати 25 рублів за туалет на набережній.

В принципі, все теж саме, що завжди: співаки, художники, ілюзіоністи. Але, менше у рази. Не приїхали багато хто - бояться. Раніше стояли на кожному кроці, а зараз на пристойній відстані один від одного.

З нового – молоді одноногі каліки. Він сидить на землі, а поруч стоїть його ножний протез. Як докір всім, хто йде повз. І дивитись якось ніяково, і не відвести очей. Він щось каже, але соромно бути поряд , соромно відчувати себе цілою на його тлі: молодий, сильний, міцний і.. .

Раніше місцева мати вивозила у візку дівчинку-інваліда просити милостиню. Нині , переважно , жертви «СВО». Біля храму плакат проти абортів та внутрішньоматкових спіралей.

Крим став непомірно дорогим. Або, як кажуть ті, хто приїхав з Росії, він дорогий для тих, хто з "республік". Росіян цими цінами не здивувати. І згадуючи як було раніше, до 2014 року, це здається дивним - адже коштувало копійки. Їздили потягом до Криму на травневі, винаймали житло, ходили до всіх музеїв. Нині кожна поїздка – розкіш. З'їздив кудись двічі, можна ставити галочку, що виконав "програму-максимум" за весь відпочинок.

Все від тисячі . Хоч за екскурсію, хоч за перегляд. І наче місця ті ж амі, але вартість змінилася в рази. Із звичного і впізнаваного все стало якимось занадто сучасним - датчики, турнікети, нова вентиляція. Але духу того Криму немає, - тієї курортної свободи та безтурботності.  Адже раніше їхав і дивився, скільки хотів і що хотів. Та ще й на щось нарікав.

Ще виник острах їхати сюди. Перед Кримським мостом огляд транспорту, речей. Міст не освітлюється у темряві . Морок. Камери. Багато людей у формі. Когось ведуть на особистий огляд. Мабуть, торішній підрив підбадьорив усі служби.

Росіян лихоманить – чого чекати? Як їхати безпечніше? Ще й негласна заборона у деяких силових структурах їхати у відпустку до Криму: "Люди в окопах, а ви дупи гріти у Криму?" .

З "республік" їдуть легко, а от росіян не заманити до Криму калачем. Бояться диверсій, обіцяних обстрілів, загострення військової ситуації. І плюс складності логістики – закрите небо. Адже раніше жителі півночі жили тут  місяцями, їм у Криму було недорого.

І кримчан лихоманить – чого чекати від сезону? Немає звичних черг біля культурних об'єктів та музеїв, джипи простоюють, дороги порожні. Багато торгових точок закрилося. Кінець червня, а людей немає. У великих готелях катастрофа – дай Боже, хоч 30% відпочиваючих.

Хоча сам Крим вічний. Гори, море, кипариси. Змінюються люди, влада. Розширюють дороги, одягають у бетон насипи, що сповзають, будують щось. Світяться вогнями ресторани на трасі, манять…  Крим залишається прекрасним, але він уже не те свято життя, яким був колись…